Цуценя ще вчора гризло тапки, а сьогодні лежить, відмовляється від їжі, блює, а потім з'являється діарея з кров'ю. У цуценяти до шести місяців першою думкою має бути парвовірус. Це одна з найнебезпечніших інфекцій собак, і без лікування вона часто закінчується смертю. З лікуванням шанси дуже добрі, але лише якщо почати вчасно.
Я анестезіолог, терапевт та інтенсивіст. Розповім, як проявляється парвовірусний ентерит у цуценят, чому хворіють навіть щеплені малюки і як ми лікуємо таких пацієнтів в інфекційному стаціонарі.
Хто хворіє на парвовірус
Найчастіше цуценята від 6 тижнів до 6 місяців. Тяжче хворіють малюки до 4 місяців, щойно відлучені від мами. Частіше уражаються ротвейлери, доберман-пінчери, американські пітбультер'єри, лабрадори і німецькі вівчарки. Невакцинований собака будь-якого віку теж може захворіти.
Вірус виділяється з калом і блювотою хворої тварини. Заразитися можна не лише від собаки, а й через взуття, одяг, миски, підлогу: вірус дуже стійкий і місяцями зберігається в довкіллі. Від зараження до перших ознак минає від 3 до 14 днів, найчастіше 5-7.
Симптоми парвовірусу в цуценят
- раптова млявість, цуценя багато лежить;
- відмова від їжі;
- блювання;
- діарея, часто з кров'ю і різким запахом;
- швидке зневоднення.
Ознаки можуть бути неспецифічними, тому будь-яке блювання чи діарея в цуценяти разом з млявістю - привід їхати до лікаря того самого дня. Цуценя зневоднюється дуже швидко.
Чому захворіло щеплене цуценя
Власники часто дивуються, і відповідь зазвичай не в «поганій вакцині». У перші тижні життя цуценя захищають антитіла від мами. Але вони ж заважають вакцині спрацювати. Коли мамині антитіла поступово згасають, є період у 2-4 тижні, коли їх уже замало, щоб захистити від вірусу, але ще досить, щоб заблокувати вакцину. В цуценят від мам з високим рівнем антитіл цей захист може тримати до 18 тижнів і довше. Саме тому цуценят щеплять серією, кілька разів, а не одним уколом. І саме тому до завершення курсу вакцинації малюка краще не випускати туди, де гуляють інші собаки.
Як підтверджують діагноз
Найпростіше - експрес-тест на антиген вірусу в калі. Він точний, але має одну особливість: через 5-12 днів після щеплення живою вакциною тест іноді показує хибнопозитивний результат. Тому лікар обов'язково питає, коли цуценя щепили. Додатково допомагає загальний аналіз крові: для парвовірусу типове різке падіння кількості лейкоцитів.
Лікування парвовірусу в стаціонарі
Ліків, які вбивають сам вірус, немає. Лікування - це підтримка організму, поки кишечник відновлюється, а імунітет виробляє власні антитіла. Тобто:
- крапельниці - щоб усунути зневоднення і вирівняти рівень калію, глюкози та інших показників;
- ліки від блювання і знеболення;
- антибіотики - бо через пошкоджену стінку кишечника бактерії потрапляють у кров;
- годування. Дослідження показали, що цуценята, яких починають годувати рано, навіть потроху через зонд, одужують швидше, ніж ті, кого не годують, поки не припиниться блювання. Тому в інфекційному стаціонарі ми годуємо таких пацієнтів дієтичним кормом кожні 3-4 години, а якщо цуценя не їсть саме - примусово.
Цуценя лежить в окремому інфекційному стаціонарі, щоб не заразити інших пацієнтів. При інтенсивному лікуванні в стаціонарі виживає близько 90% цуценят. Існує і схема лікування вдома, з уколами без крапельниць, з виживанням близько 80%. Вона можлива, коли стаціонар неможливий, але потребує щоденного контролю лікаря.
Що найчастіше питають
Питання: Які перші симптоми парвовірусу в цуценяти?
Відповідь: Раптова млявість, відмова від їжі, блювання і діарея, часто з кров'ю. Цуценя дуже швидко зневоднюється, тому до лікаря треба того самого дня.
Питання: Чи може захворіти щеплене цуценя?
Відповідь: Так, якщо заразилося в період, коли мамині антитіла вже не захищають, але ще блокують вакцину. Тому цуценят щеплять серією і не випускають до інших собак до завершення курсу.
Питання: Скільки цуценят виживає при парвовірусі?
Відповідь: При інтенсивному лікуванні в стаціонарі - близько 90%. Без лікування смертність висока.
Питання: Чи можна лікувати парвовірус удома?
Відповідь: Є схема лікування вдома з виживанням близько 80%, але вона потребує щоденного контролю лікаря. Стаціонар дає найкращі шанси.
Література (8 джерел)
- Textbook of Veterinary Internal Medicine (Ettinger), 7th ed. - вік 6 тижнів-6 місяців, породи ризику, інкубація 3-14 днів, с. 2805
- BSAVA Textbook of Veterinary Nursing, 6th ed. - стійкість вірусу, шляхи зараження, висока смертність без лікування, с. 602
- Blackwell's Five-Minute Veterinary Consult Clinical Companion: Small Animal Gastrointestinal Diseases - ризик до 4 місяців, неспецифічні ознаки, лікування в стаціонарі, раннє годування, с. 360-364
- Saunders Manual of Small Animal Practice - експрес-тести на антиген, хибнопозитивні через 5-12 днів після вакцинації, с. 171
- Saunders Manual of Small Animal Practice - материнські антитіла до 18 тижнів, вікно сприйнятливості 2-4 тижні, с. 174
- Blackwell's Five-Minute Veterinary Consult Clinical Companion: Canine and Feline Infectious Diseases and Parasitology, 2nd ed. - нейтропенія як майже діагностична ознака, с. 131
- Clinical Medicine of the Dog and Cat, 4th ed. - виживання 90% у стаціонарі і 80% за амбулаторною схемою, с. 333
- Blackwell's Five-Minute Veterinary Consult Clinical Companion: Small Animal Emergency and Critical Care, 2nd ed. - раннє ентеральне харчування, с. 532
