Про бабезіоз восени знають майже всі власники. Але кліщ може принести собаці й інші інфекції, які ховаються за схожою картиною: температура, млявість, відмова від їжі, раптова кульгавість, синці на животі. Якщо тест на бабезіоз негативний, а собаці все гірше, я думаю про ерліхіоз і анаплазмоз. Я терапевт, і розповім, чим вони відрізняються, як їх шукають і чому важливо не починати антибіотик «на всякий випадок» до аналізу.
Що таке ерліхіоз і анаплазмоз у собак
Це бактерії-ріккетсії, які живуть усередині клітин крові. Обидві передає кліщ, але різний, і хвороби різні.
Ерліхіоз (моноцитарний) спричиняє Ehrlichia canis, яка живе в моноцитах, клітинах імунної системи. Його передає коричневий собачий кліщ Rhipicephalus sanguineus. Автохтонні, тобто набуті на місці, випадки в Європі описують переважно в Іспанії, Португалії, півдні Франції, Італії, на Балканах, у Туреччині та Греції. Тому питання «куди їздили» тут не формальність: собака, що бувала з вами на півдні Європи або походить звідти, належить до групи ризику.
Анаплазмоз (гранулоцитарний) спричиняє Anaplasma phagocytophilum, яка живе в нейтрофілах. У Європі його передає звичайний лісовий кліщ Ixodes ricinus. Хворіють собаки різного віку, у дослідженні медіана віку становила 8 років, а лабрадори й голден-ретривери складали майже половину пацієнтів - ймовірно, тому що їх часто беруть у ліс і на природу.
Є ще Anaplasma platys, яка вражає тромбоцити. Вона спричиняє циклічне падіння тромбоцитів приблизно кожні 10-14 днів, і більшість собак переносять її майже непомітно, якщо немає інших інфекцій.
Симптоми ерліхіозу в собак: три стадії
Після укусу минає 8-20 днів, і хвороба проходить кілька стадій:
- Гостра (1-4 тижні). Температура, млявість, відсутність апетиту, схуднення, збільшені лімфовузли й селезінка. Типові для ерліхіозу синці на шкірі, дрібні крапкові крововиливи на ясні, носові кровотечі.
- Субклінічна (від місяців до років). Собака виглядає здоровою, але збудник у ній живе. Саме тому ерліхіоз не має чіткої сезонності, хоч гостру фазу найчастіше бачать навесні й улітку, коли кліщі активні.
- Хронічна. Не в кожної собаки. Схуднення, бліді ясна, кровотечі, збільшена селезінка, запалення очей, інколи ураження нервової системи й суглобів. Німецькі вівчарки, за описами, хворіють тяжче й мають гірший прогноз.
Очі - окрема історія: ерліхіоз спричиняє крововиливи в склеру й камеру ока, запалення судинної оболонки, відшарування сітківки. Якщо в собаки раптом «почервоніло око» чи з'явилася кров у передній камері, а вона ще й млява, - це привід подумати й про кров, а не лише закапати краплі. Про червоне око як симптом ми писали в статті «Червоне око у собаки чи кота».
Найстабільніші зміни в аналізах: знижені тромбоцити, часто знижені лейкоцити й легка анемія, що не відновлюється. У хронічній стадії - підвищені глобуліни, білок у сечі, у тяжких випадках знижені всі лінії клітин крові.
Чим анаплазмоз відрізняється
Ознаки менш яскраві, але неспецифічні: температура, пригнічений стан, відсутність апетиту, червоні білки очей. Дуже часто на першому плані - кульгавість і скутість, бо анаплазмоз спричиняє запалення суглобів. Також можливі збільшені лімфовузли, блювання, діарея. Тромбоцити знижені майже завжди, а в нейтрофілах іноді видно характерні включення (морули) - їх лаборант знаходить під мікроскопом на мазку крові, але не в кожної хворої собаки.
Важливий плюс: анаплазмоз у собак самообмежується, хронічних форм довше за 30 днів не описано. І від початку лікування стан покращується швидко.
Як діагностують
Один тест тут не вирішує. Я збираю картину з кількох частин:
- Загальний аналіз крові з мазком. Тромбоцити, лейкоцити, ознаки анемії. Низькі тромбоцити - найпостійніша зміна при обох інфекціях.
- ПЛР крові на збудників. На ранніх стадіях вона чутливіша за серологію.
- Серологія (антитіла, у тому числі експрес-тести). Антитіла з'являються не одразу (при анаплазмозі приблизно через три тижні), тож у перші дні серологія може бути ще негативною. Позитивний результат показує лише, що собака зустрічалася зі збудником, а не що вона хвора зараз: антитіла лишаються в крові довго після одужання. Тому лікар дивиться на титр, на симптоми й на аналізи разом.
- Біохімія й аналіз сечі - для оцінки печінки, нирок, втрат білка.
Головне правило: кров на ПЛР треба здати до початку антибіотика. Навіть одна доза може зробити результат негативним, і тоді ми працюємо наосліп. Тому, коли терапевт каже «спершу зробимо кров», - це не затягування.
Окремо: залежно від регіону збудники бувають разом з бабезіозом чи іншими кліщовими інфекціями. Така комбінація тяжча і довше піддається лікуванню, тому негативний тест на одне захворювання не закриває питання. Про бабезіоз і його діагностику - у статтях «Бабезіоз у собак» і «Мазок крові на бабезіоз».
Лікування: доксициклін і терпіння
Препарат вибору для обох інфекцій - доксициклін. Найчастіше дають 5 мг/кг двічі на день: за спостереженнями, така схема спричиняє менше блювання і відмови від їжі, ніж 10 мг/кг раз на добу, а діє так само. Яку схему обрати для вашої собаки, вирішує лікар.
Є дрібниця, яка рятує стравохід: таблетка може застрягнути. Після кожної таблетки давайте собаці воду (не менше 6 мл), а малим собакам краще рідку форму. Про те, як дати таблетку без бою, - у статті нашої колеги «Як дати коту таблетку»: прийоми підходять і для собак.
Тривалість:
- анаплазмоз - щонайменше 14 днів;
- гостра або субклінічна форма ерліхіозу - щонайменше 28 днів;
- хронічна форма - довше, іноді значно.
Самопочуття при анаплазмозі покращується через 12-48 годин, при ерліхіозі - за 24-48 годин. Це не привід зупиняти лікування: тетрациклінові антибіотики пригнічують бактерію, а не вбивають її миттєво, тож курс треба закінчити. Тромбоцити та інші клітини відновлюються довше: нейтрофіли й моноцити - за 1-2 дні, тромбоцити - близько двох тижнів. Через 2 тижні після курсу ПЛР повторюють, щоб перевірити, чи збудник зник. Антитіла знижуються лише за 6-9 місяців.
Якщо падіння тромбоцитів має імунну природу (організм сам руйнує свої тромбоцити), до доксицикліну додають преднізолон. Це рішення приймає лікар: стероїди при активній інфекції - обережно. Тяжко хворим собакам з кровотечами або анемією потрібен стаціонар: крапельниці, моніторинг, іноді переливання крові.
Прогноз
Анаплазмоз - прогноз відмінний, собака швидко одужує і не має хронічного перебігу. Гострий і субклінічний ерліхіоз за вчасного лікування теж добре лікуються. Складніше з хронічним: тут можливі стійке пригнічення кісткового мозку і ураження нирок, а відповідь на терапію слабша. Зниження всіх ліній клітин крові (панцитопенія) вважають поганою ознакою, але це не завжди так: така картина буває і без ураження кісткового мозку. Тому не опускайте руки, але й не відкладайте візит.
Як захистити собаку
- Обробка від кліщів увесь сезон - таблетки, краплі або нашийник за порадою лікаря. У дослідженні обробка засобом з пермерином захистила 96% собак у районах з великою кількістю Ixodes ricinus від анаплазмозу (такі засоби для собак небезпечні для котів у домі: уточніть у лікаря). Щомісячні таблетки з групи ізоксазолінів теж ефективні проти кліщів, але в невеликої частки собак описані тремор, хитка хода і судоми: препарат підбирає лікар з урахуванням анамнезу собаки. Захист не абсолютний, тому перегляд після прогулянки лишається обов'язковим. Після одужання імунітету немає: собака, яка перехворіла ерліхіозом, може заразитися знову.
- Огляд після прогулянки. Кліща треба знайти й зняти якомога швидше. Як правильно це зробити - у статті «Як зняти кліща з собаки».
- Приміщення. Коричневий собачий кліщ уміє жити в будинку, у вольєрі, їздити в машині. Якщо його знайшли на собаці, обробляти потрібно не лише тварину, а й місце, де вона живе.
- Привезли собаку з півдня Європи? Скажіть лікареві, навіть якщо кліща ви не бачили.
Що найчастіше питають
Питання: Чим ерліхіоз відрізняється від бабезіозу?
Відповідь: Це різні збудники. Бабезії руйнують еритроцити, спричиняючи сильну анемію і темну сечу. Ерліхія живе в клітинах імунної системи, і головні зміни в аналізах - низькі тромбоцити та крововиливи. Іноді вони бувають разом, тому одного тесту недостатньо.
Питання: Чи можна захворіти ерліхіозом у нашому регіоні?
Відповідь: Автохтонні випадки Ehrlichia canis описують переважно в південній Європі. Тому ми завжди питаємо про поїздки. Анаплазмоз передає звичайний лісовий кліщ Ixodes ricinus, поширений у Європі.
Питання: Чому аналіз здають до антибіотика?
Відповідь: Навіть одна доза антибіотика може дати негативний ПЛР, хоча собака інфікована. Тоді лікування вибирають наосліп.
Питання: Скільки лікують?
Відповідь: Анаплазмоз - щонайменше 14 днів, ерліхіоз - щонайменше 28. Самопочуття покращується за 1-2 доби, але курс обов'язково закінчують.
Література (13 джерел)
- BSAVA Manual of Canine and Feline Clinical Pathology, 3rd ed. - E. canis: поширення, стадії, синдроми, A. phagocytophilum, A. platys, діагностика, с. 564
- Veterinary Parasitology (Wiley-Blackwell, 2007) - очні й неврологічні прояви, діагностика, лікування, переносник Ixodes ricinus, с. 449-450
- Textbook of Veterinary Internal Medicine, 7th ed. - вік, породи, ознаки анаплазмозу, самообмеження, лікування, с. 2625, 2632-2633
- Canine and Feline Infectious Diseases (2013) - експрес-тести, ПЛР, серологія, A. platys, с. 291, 295, 305, 308
- Small Animal Clinical Diagnosis by Laboratory Methods, 5th ed. - серологія й діагноз анаплазмозу, с. 337
- BSAVA Manual of Canine and Feline Haematology and Transfusion, 2nd ed. - патогенез, лікування, преднізолон, профілактика пермерином, с. 171, 182
- Clinical Small Animal Internal Medicine - доксициклін, тривалість, рідкі форми, контроль, с. 974
- Clinical Medicine of the Dog and Cat, 4th ed. - нормалізація показників, ПЛР після терапії, хронічна форма, с. 915-917
- Cote's Clinical Veterinary Advisor: Dogs and Cats, 4th ed. - вплив однієї дози антибіотика на ПЛР, 28 днів, с. 828
- Small Animal Internal Medicine, 6th ed. - сезонність, коінфекції, с. 1503
- Small Animal Pediatrics: The First 12 Months of Life - лабораторні зміни, прогноз при панцитопенії, с. 147-161
- Veterinary Ophthalmology, 5th ed. - очні прояви ерліхіозу, с. 1953
- Georgis' Parasitology for Veterinarians, 11th ed.; The Dog: Its Behavior, Nutrition, and Health, 3rd ed. - Rhipicephalus sanguineus в приміщеннях, ізоксазоліни, с. 69, 490
