Найчастіше власник заходить у кабінет і каже: «Він кульгав, але зараз не кульгає». Собака, побачивши мене, раптом бадьоро гарцює по кабінету на всіх чотирьох. Адреналін, нове місце, цікаві запахи. Через десять хвилин удома вона знову підтягує лапу.
Тому ортопедичний огляд - це не «помацати лапу». Це дуже послідовна робота, у якій я спершу довго дивлюся, а вже потім торкаюся. Розповім, як він проходить, що можна зробити вдома, щоб допомогти, і окремо про найчастішу причину кульгавості на задню лапу в собак - розрив хрестоподібної зв'язки коліна.
Що допоможе ще до візиту
Зніміть відео. Це найцінніше, що ви можете принести. Зніміть, як собака йде від вас і назад до вас, спочатку кроком, потім риссю, і окремо збоку. Ще краще, якщо телефон уміє знімати в уповільненому режимі: легку кульгавість у сповільненому відео видно набагато краще, ніж наживо. Ветеринарні ортопеди самі радять цей прийом колегам.
Зафіксуйте, коли гірше. Після сну чи після прогулянки? На слизькій підлозі? Коли встає? Це підказки, які на огляді не завжди побачиш.
Без заспокійливих перед оглядом. Якщо тварина неспокійна, не давайте нічого «щоб була тихіша» без узгодження з лікарем. Седація маскує болючі місця, і я можу просто не знайти, де болить.
Як проходить огляд
Спочатку дивлюсь здалеку. Як тварина стоїть, як розподіляє вагу, чи немає набряків, чи однакові м'язи на обох лапах. Схудлі м'язи на одній кінцівці часто кажуть більше, ніж сама кульгавість: значить, тварина береже лапу вже давно.
Як сідає. Простий, але дуже інформативний тест. Собака з болем у коліні неохоче згинає його повністю і сідає «криво», відставивши хвору лапу вбік. Ортопеди так і називають це: позитивний тест сидіння.
Хода. Я прошу провести собаку від мене і до мене, кроком і риссю. Кульгавість передньої лапи краще видно, коли собака йде назустріч, задньої - коли віддаляється. Легка кульгавість часто ховається на кроці і з'являється лише на рисі, бо на рисі навантаження на кожну лапу більше і сусідня лапа не підстраховує. Ще одна підказка - кивок голови: собака піднімає голову, коли наступає на хвору передню лапу, ніби намагається її розвантажити.
Кульгавість я оцінюю за шкалою від 1 до 5: від ледь помітної, що з'являється час від часу, до постійної, коли собака зовсім не ставить лапу.
Пальпація. Тільки після цього я по черзі обмацую кожну кінцівку, від пальців угору, і завжди порівнюю з протилежною. Згинаю й розгинаю кожен суглоб, перевіряю об'єм рухів, шукаю набряк, тріск у суглобі, біль у крайніх положеннях. Окремо перевіряю, чи стабільна колінна чашечка: вивих надколінка - ще одна дуже часта причина «підстрибування» на задню лапу в маленьких собак.
Розрив хрестоподібної зв'язки у собаки: як його знаходять
Передня хрестоподібна зв'язка тримає коліно, щоб гомілка не «виїжджала» вперед відносно стегна. У собак вона часто не рветься раптово від травми, а поступово дегенерує, і потім рветься від звичайного стрибка.
Для перевірки є два класичні тести. Тест «висувної шухляди»: я фіксую стегно однією рукою, а гомілку другою і пробую зсунути її вперед. Якщо зв'язка ціла, рух коротко і чітко зупиняється. Якщо порвана, гомілка ковзає вперед. Тест тибіального поштовху: я згинаю скакальний суглоб при випрямленому коліні, і при порваній зв'язці гомілка зміщується вперед сама.
Тут є нюанси, які пояснюють, чому огляд інколи роблять під седацією. Великий м'язистий собака напружує стегно, і навіть при порваній зв'язці «шухляда» може не відкритися. При частковому розриві зсув маленький і закінчується м'якою, «ватяною» зупинкою замість чіткої. А в цуценят невелика рухливість коліна взагалі норма. Тому висновок я роблю за сукупністю: тест сидіння, хода, набряк коліна, тести стабільності, рентген.
Про друге коліно. Власникам варто знати неприємну статистику: за даними досліджень, у собак, які порвали зв'язку на одній лапі, друга рветься у 22-54% випадків. В одному великому дослідженні це траплялося в середньому через два з половиною роки. Це не привід панікувати, але привід на кожному контрольному огляді перевіряти і друге коліно, а при першій же кульгавості на іншу лапу не чекати, що «саме мине».
Як лікують розрив зв'язки: чому ми обираємо TPLO
Методів стабілізації коліна кілька, і ортопеди досі сперечаються, який кращий. Скажу прямо, як робимо ми.
TPLO - наш основний метод. Це остеотомія: хірург робить запил верхньої частини великогомілкової кістки, змінює кут її плато і фіксує кістку пластиною. Після цього коліно лишається стабільним під навантаженням уже без зв'язки, бо гомілку більше нічого не «виштовхує» вперед. Саме TPLO ми робимо переважній більшості собак з розривом хрестоподібної зв'язки.
TTA - інша остеотомія, яка теж змінює біомеханіку коліна, тільки за рахунок просування гребеня великогомілкової кістки. Її ми робимо рідше.
Фабело-тібіальний шов - міцна нитка навколо суглоба, яка імітує зв'язку. Його часто пропонують маленьким собакам, але ми радимо його дуже рідко: тут стабільність коліна тримається на нитці, а після остеотомії - на зміненій геометрії кістки.
У котів хрестоподібна зв'язка теж рветься. Частина котів відновлюється консервативно, а стабілізацію радять повним, молодим і активним котам і тим, у кого кульгавість не минає за 3-4 тижні. Метод для кота хірург обирає індивідуально.
Чому кіт не кульгає, але болить: артроз у котів
Коти рідко кульгають демонстративно, вони просто менше рухаються. Артроз у старших котів роками лишається непоміченим, бо замість кульгавості власник бачить інше: кіт перестав застрибувати на ліжко чи підвіконня, менше грається і вмивається, став дратівливим, ходить у туалет повз лоток із високими бортами. Якщо ви впізнали свого кота, це теж привід для ортопедичного огляду, а не «просто старість».
Коли не чекати
Тварина зовсім не ставить лапу, лапа набрякла, гаряча, неприродно вигнута, тварина кричить від дотику, або кульгавість з'явилась після падіння чи удару - їдьте одразу. Легка кульгавість, що минає й повертається тижнями, теж заслуговує на огляд: ранній артроз і частковий розрив зв'язки лікувати легше, ніж запущені.
Що найчастіше питають
Питання: Чому собака кульгає вдома, а в клініці ні?
Відповідь: Адреналін, нове місце і запахи на якийсь час приглушують біль. Тому відео ходи, зняте вдома, особливо в уповільненому режимі, часто показує більше, ніж огляд у кабінеті.
Питання: Що таке тест сидіння?
Відповідь: Собака з болем у коліні неохоче згинає його повністю і сідає «криво», відставивши хвору лапу вбік. Це часта ознака проблем з хрестоподібною зв'язкою.
Питання: Яку операцію ви робите при розриві хрестоподібної зв'язки?
Відповідь: Здебільшого TPLO, рідше TTA. Фабело-тібіальний шов радимо дуже рідко. Остаточно метод обирає хірург-ортопед після огляду і рентгену.
Питання: Чи порветься зв'язка на другій лапі?
Відповідь: Не обов'язково, але ризик чималий: за даними досліджень, у собак, які порвали зв'язку на одній лапі, друга рветься у 22-54% випадків. Тому на контрольних оглядах перевіряємо обидва коліна.
Література (12 джерел)
- BSAVA Manual of Canine and Feline Musculoskeletal Disorders, 2nd ed. - аналіз ходи, кивок голови (с. 20), тест сидіння і тести стабільності коліна (с. 28, 414), генетика і функція зв'язки (с. 416)
- Canine Lameness, 2nd ed. - уповільнене відео смартфоном для легкої кульгавості, с. 20-21
- Canine Rehabilitation and Physical Therapy, 2nd ed. - оцінка ходи і шкала кульгавості 1-5, с. 202
- Brinker, Piermattei and Flo's Handbook of Small Animal Orthopedics and Fracture Repair, 5th ed. - огляд здалеку, седація маскує біль (с. 10), методи стабілізації коліна (с. 629)
- Advances in the Canine Cranial Cruciate Ligament, 2nd ed. - тест «шухляди», частковий розрив, норма в цуценят, с. 145
- Performing the Small Animal Physical Examination - тест «шухляди» і тибіального поштовху, с. 1052
- Common Clinical Presentations in Dogs and Cats - тести стабільності коліна в собак і котів, с. 893
- Veterinary Surgery: Small Animal, 2nd ed. - розрив зв'язки на другій лапі 22-54% (с. 1337), ознаки артрозу в котів (с. 1552)
- Small Animal Surgical Nursing, 4th ed. - позасуглобова стабілізація, с. 648
- Feline Orthopedic Surgery and Musculoskeletal Disease - розрив зв'язки в котів, коли оперувати, с. 469
- BSAVA Manual of Feline Practice - артроз у котів і зміни поведінки, с. 436
- BSAVA Manual of Canine and Feline Musculoskeletal Disorders, 2nd ed. - вивих надколінка, с. 427
