Перейти до змісту
Неврологія 9 хв читання

Судоми у собаки: епілепсія чи щось інше, і коли потрібне лікування

Невролог Андрій Гребініченко пояснює, як відрізнити судоми від непритомності, які бувають причини нападів, коли робити МРТ, коли починати протисудомне лікування і що робити під час нападу.

Судоми у собаки: епілепсія чи щось інше, і коли потрібне лікування
Коротко для власникаПід час нападу не засовуйте руки собаці в пащу, приберіть поруч гострі й тверді предмети і засічіть час. Якщо напад триває 5 хвилин і довше або напади йдуть один за одним, а собака між ними не приходить до тями, - це невідкладний стан, їдьте в клініку негайно. Зніміть напад на телефон: це одна з найцінніших речей для діагнозу. Один напад ще не означає довічних таблеток, але й ігнорувати його не можна.

Перший напад судом у собаки лякає власників сильніше за більшість хвороб. Собака раптом падає на бік, лапи сіпаються, з пащі тече слина, вона не реагує на голос. За хвилину-дві все минає, але після цього вона ходить дезорієнтована, натикається на меблі, жадібно п'є. І виникає головне питання: це епілепсія на все життя чи щось інше?

Я хірург-ортопед і невролог. Розповім, як ми розбираємося з причинами судом у собаки, коли достатньо спостерігати, а коли потрібно лікування, і що власник може зробити для правильного діагнозу.

Чи це взагалі судоми

Не все, що виглядає як «припадок», є епілептичним нападом. Найчастіше його плутають з непритомністю (синкопе) через проблеми з серцем. Різниця важлива, бо лікування зовсім різне.

  • Судомний напад зазвичай має фази: інколи перед ним собака неспокійна, а після нападу настає постіктальний період - від кількох секунд до кількох днів дезорієнтації, хиткої ходи, тимчасової сліпоти, голоду, спраги, незвичної агресії чи глибокого сну.

  • Непритомність настає раптово, без попередження, і собака зазвичай швидко й сама приходить до тями. Частіше трапляється в літніх тварин і при фізичному навантаженні.

  • Пароксизмальна дискінезія і ідіопатичний тремор голови - напади мимовільних рухів (наприклад, голова «киває» чи тремтить), під час яких собака в свідомості, реагує на вас, не пускає слину, не мочиться і не має періоду відновлення після. Часто такий епізод можна перервати, покликавши собаку, запропонувавши ласощі чи іграшку. Справжній генералізований епілептичний напад так не зупиняється.

Тому мені як лікарю найважливіше знати, що відбувалося до, під час і після нападу. Слова «впала» і «сіпалася» різні люди розуміють по-різному. А відео з телефону знімає більшість питань.

Три групи причин

Ветеринарні неврологи ділять причини повторних судом на три групи. В одному великому дослідженні 608 собак з повторними нападами розподіл був приблизно таким:

  • ідіопатична епілепсія (42%) - вроджена схильність мозку до нападів, без видимої причини;
  • реактивні напади (32%) - здоровий мозок реагує на проблему в організмі: низька глюкоза, ураження печінки, отруєння, порушення електролітів;
  • структурна епілепсія (25%) - є ураження самого мозку: пухлина, запалення, наслідки травми чи крововиливу.

Ідіопатична епілепсія трапляється приблизно в 0,6-0,75% усіх собак, але в окремих породах значно частіше, від 3% до 18%, а в деяких родинах бельгійських вівчарок - до третини собак. Перебіг теж залежить від породи: в австралійських вівчарок, бордер-колі, німецьких вівчарок, стаффордширських бультер'єрів і італійських спіноне він частіше важкий, у колі, лабрадорів і бельгійських вівчарок - легший.

Вік - перша підказка

Ідіопатична епілепсія найчастіше починається між 6 місяцями і 6 роками. Якщо перший напад стався в цуценяти до 6 місяців або в собаки старше 6 років, або якщо між нападами є неврологічні порушення, я насамперед думаю про реактивні чи структурні причини. У молодого цуценяти - про низьку глюкозу, проблеми з печінкою (наприклад, порто-системний шунт) або інфекцію. У літньої собаки - про пухлину мозку.

Що ми перевіряємо

Неврологічний огляд. Перевіряю рефлекси, реакції, ходу, зір, черепні нерви. Але є застереження: одразу після нападу, особливо після серії нападів, собака може мати тимчасові неврологічні відхилення. Вони мають зникнути. Якщо порушення зберігаються між нападами, це вказує на ураження мозку.

Аналізи крові і сечі. Глюкоза, печінкові показники, жовчні кислоти, електроліти, кальцій, нирки. Мета - знайти або виключити реактивну причину.

Тиск і серце, якщо є сумнів між судомами і непритомністю.

МРТ головного мозку і аналіз спинномозкової рідини (їх роблять у спеціалізованих центрах). Потрібні, коли напади почалися в нетиповому віці, є неврологічні порушення між нападами, напади важко контролювати або перший епізод одразу був епілептичним статусом. Це обстеження під наркозом, тому рішення ухвалюємо разом з власником, зважуючи ризики і користь.

Ще одна деталь про МРТ: протягом приблизно двох тижнів після нападу на знімках можуть бути симетричні ділянки набряку в певних зонах мозку. Це наслідок самого нападу, а не пухлина чи запалення, і він минає. Лікар, який описує МРТ, обов'язково враховує, коли був останній напад.

Діагноз «ідіопатична епілепсія» - це діагноз виключення: його ставлять, коли інших причин не знайшли.

Коли починати лікування

Один напад сам по собі ще не означає, що собаці потрібні ліки довічно. Міжнародні рекомендації радять починати протисудомне лікування, якщо є хоча б одне з такого:

  • два і більше напади протягом 6 місяців;
  • серійні напади (кластери) або епілептичний статус;
  • важкий або тривалий (понад 24 години) постіктальний період;
  • напади стають частішими, довшими або тяжчими.

Але остаточне рішення завжди індивідуальне. Я враховую загальний стан собаки, спосіб життя родини і те, наскільки власник готовий щодня давати ліки і приходити на контроль.

Епілептичний статус: коли їхати негайно

Епілептичний статус - це напад, що триває 5 хвилин і довше, або два і більше напади, між якими собака не приходить до тями повністю. Це загрозливий для життя стан. Тривалі судоми, понад 30 хвилин, порушують дихання, тиск, підвищують температуру тіла і можуть залишити тимчасові або постійні ушкодження мозку. Великі собаки мають вищий ризик. За даними досліджень, приблизно 60% собак з ідіопатичною епілепсією хоча б раз за життя потребують невідкладної допомоги через епілептичний статус.

Ми працюємо цілодобово. При статусі не чекайте, що «зараз мине».

Лікування: на що розраховувати

Протисудомні препарати не «виліковують» епілепсію, а зменшують частоту і тяжкість нападів. Реалістична мета - не нуль нападів, а якісне життя з рідкими, короткими нападами; успіхом лікування вважають зменшення кількості нападів щонайменше вдвічі. Більшість собак з ідіопатичною епілепсією вдається добре контролювати класичними препаратами, і вони живуть повноцінним життям. Загалом тривалість життя таких собак нормальна, але в собак з повторними епізодами статусу вона коротша: в одному дослідженні приблизно 8 років проти 11.

Що важливо знати власнику:

  • Рівень препарату в крові. Для деяких ліків дозу підбирають за концентрацією в крові, а не лише за вагою. Часта причина поганого контролю - недостатній рівень препарату. Тому контрольні аналізи - не формальність.
  • Побічні ефекти. На початку лікування собака може бути сонливою, більше пити і їсти. Частина цих ефектів з часом слабшає, але про будь-які зміни треба повідомляти.
  • Попереджайте будь-якого лікаря, що собака приймає протисудомні. Найстаріший і найпоширеніший препарат першої лінії взаємодіє з багатьма іншими ліками: одні (наприклад, деякі ліки від шлунку, антибіотики-фторхінолони, протигрибкові) можуть підняти його рівень до токсичного, інші він сам робить слабшими. Тому перед будь-якими новими ліками, навіть «від шлунку», скажіть, що собака лікується від епілепсії.
  • Ніколи не відміняйте ліки різко. Раптове припинення може спровокувати серію нападів чи статус. Відміну пробують лише після 1-2 років без нападів, повільно і під контролем лікаря.

Якщо ліки не допомагають

Приблизно в третини собак з ідіопатичною епілепсією напади погано контролюються навіть правильно підібраним препаратом. Тоді спершу перевіряємо рівень ліків у крові і те, чи собака справді отримує їх вчасно, а далі додаємо другий препарат: комбінація двох ліків дає добрий контроль у більшості таких собак. Досліджують і додаткові підходи: дієту з додаванням середньоланцюгових тригліцеридів (особливий вид жирів), а для найважчих випадків - стимуляцію блукаючого нерва імплантованим пристроєм, як у людей. Це поки не рутина, але для собак із дуже частими нападами варто знати, що варіанти не закінчуються на таблетках.

Що робити під час нападу

  1. Зберігайте спокій і засічіть час.
  2. Приберіть поруч предмети, об які собака може вдаритися, відведіть дітей та інших тварин.
  3. Не засовуйте руки в пащу: собака не «проковтне язик», а ви можете отримати сильний укус.
  4. Зніміть напад на відео, якщо можете.
  5. Після нападу дайте собаці відновитися в тихому місці, вона може бути дезорієнтована і тимчасово погано бачити.
  6. Записуйте кожен напад у щоденник: дата, час, тривалість, що було до і після. Це основа для рішень про лікування.

Що найчастіше питають

Питання: У собаки судоми. Що робити?

Відповідь: Засічіть час, приберіть поруч небезпечні предмети, не засовуйте руки в пащу і зніміть напад на відео. Якщо напад триває 5 хвилин і довше або напади йдуть один за одним, їдьте в клініку негайно.

Питання: Один напад судом - це вже епілепсія?

Відповідь: Не обов'язково. Судоми бувають реактивними (низька глюкоза, отруєння, хвороби печінки) або спричиненими ураженням мозку. Лікування зазвичай починають, якщо нападів два і більше за 6 місяців, є серії нападів чи статус або тривалий період відновлення.

Питання: Чи можна вилікувати епілепсію в собаки?

Відповідь: Ідіопатичну епілепсію не виліковують, а контролюють. Більшість собак при правильно підібраному лікуванні живуть повноцінним життям з рідкими нападами.

Питання: Навіщо робити МРТ собаці з судомами?

Відповідь: МРТ показує ураження мозку: пухлини, запалення, наслідки травми. Його роблять у спеціалізованих центрах і радять, якщо напади почалися до 6 місяців чи після 6 років, є неврологічні порушення між нападами або напади погано контролюються.

Література (16 джерел)
  • A Practical Guide to Seizure Disorders in Dogs and Cats - визначення епілептичного нападу, фази нападу і постіктальний період, с. 21, 27
  • Canine and Feline Epilepsy: Diagnosis and Management - реактивні 32%, структурні 25%, ідіопатичні 42% (608 собак), с. 250
  • Battaglia and Steele's Small Animal Emergency and Critical Care for Veterinary Technicians, 5th ed. - вік до 6 місяців і понад 6 років, неврологічні порушення, с. 1138
  • Blackwell's Five-Minute Veterinary Consult Clinical Companion: Small Animal Emergency and Critical Care, 2nd ed. - відмінності нападу і непритомності, с. 792
  • BSAVA Manual of Canine Practice - опис епізодів власником, відео на телефон, с. 120
  • A Practical Guide to Seizure Disorders in Dogs and Cats - постіктальні неврологічні порушення, рівні діагнозу, МРТ і ліквор, с. 83, 199
  • A Practical Guide to Seizure Disorders in Dogs and Cats - критерії початку протисудомного лікування (IVETF, ACVIM), с. 354-357
  • Practical Guide to Canine and Feline Neurology, 3rd ed. - епілептичний статус: 5 хвилин, 60% собак, наслідки тривалих судом, с. 274
  • BSAVA Manual of Canine and Feline Neurology, 4th ed. - терапевтичний рівень препарату, побічні ефекти, с. 138, 141
  • Côté's Clinical Veterinary Advisor: Dogs and Cats, 4th ed. - 70% собак добре контрольовані, тривалість життя 8 проти 11 років, недостатній рівень препарату, с. 661
  • A Practical Guide to Seizure Disorders in Dogs and Cats - відміна після 1-2 років без нападів, поступово, с. 381
  • De Risio L, Bhatti S, Muñana K, Penderis J, Stein V, Tipold A, et al. International veterinary epilepsy task force consensus proposal: diagnostic approach to epilepsy in dogs. BMC Vet Res. 2015;11:148. doi:10.1186/s12917-015-0462-1
  • Bhatti SF, De Risio L, Muñana K, Penderis J, Stein VM, Tipold A, et al. International Veterinary Epilepsy Task Force consensus proposal: medical treatment of canine epilepsy in Europe. BMC Vet Res. 2015;11:176. doi:10.1186/s12917-015-0464-z
  • Foss KD, Billhymer AC. Magnetic resonance imaging in canine idiopathic epilepsy: a mini-review. Front Vet Sci. 2024;11:1427403. doi:10.3389/fvets.2024.1427403
  • Nowakowska M, Üçal M, Charalambous M, Bhatti SFM, Denison T, Meller S, et al. Neurostimulation as a method of treatment and a preventive measure in canine drug-resistant epilepsy: current state and future prospects. Front Vet Sci. 2022;9:889561. doi:10.3389/fvets.2022.889561
  • Zhang XW, Guan YC, Liu ZJ, Lou LS, Liu ZH, Tipold A, et al. A multicenter retrospective analysis of canine idiopathic epilepsy in China. Front Vet Sci. 2026;13:1808718. doi:10.3389/fvets.2026.1808718

Схожі публікації

Бабезіоз (піроплазмоз) у собак: симптоми, діагностика і лікування
Стаття

Бабезіоз (піроплазмоз) у собак: симптоми, діагностика і лікування

Терапевт та інтенсивіст Тетяна Проценко пояснює, як лікар думає про собаку з підозрою на бабезіоз: що означає темна сеча, чому нормальний гематокрит може насторожувати, з чим плутають хворобу, як лікують і чого чекати після.

Собака з'їла отруту від щурів: що робити і чому не можна чекати симптомів
Стаття

Собака з'їла отруту від щурів: що робити і чому не можна чекати симптомів

Інтенсивіст Денис Тищенко пояснює, як діють отрути від гризунів, що робити в перші 4 години, як проявляється кровотеча через кілька днів і чому вітамін K1 дають тижнями.

Догляд після операції вдома: шов, комір і коли їхати до лікаря
Стаття

Догляд після операції вдома: шов, комір і коли їхати до лікаря

Хірург, ортопед і ендоскопіст Анастасія Грива пояснює, як правильно вдягнути захисний комір, що в шві нормально, а з чим треба до лікаря, чим годувати після наркозу і скільки обмежувати рух.

Щеплення цуценяти і кошеняти: схема, ревакцинація і чому їх кілька
Стаття

Щеплення цуценяти і кошеняти: схема, ревакцинація і чому їх кілька

Терапевт та інтенсивіст Катерина Пилипенко пояснює, від чого щеплять собак і котів, чому цуценятам і кошенятам роблять серію щеплень, як часто повторювати їх дорослим і коли цуценяті можна гуляти.

Потрібна допомога?
Черговий лікар зараз на місці
067 992 82 28 Як нас знайти