«Ми вже третій раз лікуємо вуха, щоразу допомагає, а через місяць знову» - типова фраза на прийомі в дерматолога. І це закономірно: отит у собаки рідко буває самостійною хворобою. Зазвичай це симптом, а краплі прибирають лише наслідок.
Я дерматолог і офтальмолог. Розповім, чому отит у собак повертається, як ми шукаємо його справжню причину, що бачимо під мікроскопом і як правильно чистити вуха.
Чотири групи причин: схема, яка все пояснює
Ветеринарні дерматологи розбирають отит за схемою з чотирьох груп факторів. Якщо пропустити хоча б одну, отит повернеться.
1. Первинні причини - те, що саме по собі запускає запалення у вусі:
- алергії: атопічний дерматит і харчова алергія - одна з найчастіших причин хронічного і рецидивного отиту;
- вушні кліщі;
- сторонні тіла;
- порушення ороговіння шкіри;
- гормональні хвороби: гіпотиреоз, хвороба Кушинга;
- аутоімунні хвороби, реакції на ліки, у старших собак - пухлини.
2. Сприятливі фактори - самі по собі отит не викликають, але роблять його ймовірнішим чи тяжчим: вузький слуховий прохід, багато шерсті у вусі (пуделі, кокер-спанієлі, шнауцери, тер'єри), звислі вуха, вологість (часте купання, плавання), неправильне чищення.
3. Вторинні причини - бактерії і дріжджі Malassezia, які розмножуються у вже запаленому вусі.
4. Підтримувальні фактори - зміни, які формуються через тривале запалення і самі підтримують отит: потовщення і звуження слухового проходу, розростання тканини, запалення середнього вуха, у запущених випадках - звапнення хрящів.
Звідси головний висновок: якщо лікувати лише вторинну інфекцію (бактерії і дріжджі), а алергію не контролювати, отит повертатиметься.
Підказки з анамнезу
- Раптовий однобічний отит у собаки, яка ніколи не мала проблем з вухами, найчастіше означає стороннє тіло у вусі.
- Двобічний отит, що повертається, разом зі свербежем лап, морди, живота - типова картина алергії.
- Отит у літньої собаки вперше - привід виключити пухлину та гормональні хвороби.
Що я бачу під мікроскопом
Цитологія - відбиток з вуха, пофарбований і переглянутий під мікроскопом, - основа діагностики. Часто саме вона визначає вибір лікування:
- дріжджі Malassezia - потрібні протигрибкові засоби;
- коки (кулясті бактерії, найчастіше стафілококи);
- палички (найчастіше Pseudomonas) - найпроблемніший варіант;
- запальні клітини (нейтрофіли) - ознака активної бактеріальної інфекції.
Посів на чутливість потрібен, коли в мазку є палички, коли коки не відповідають на правильно підібране лікування або коли є підозра на запалення середнього вуха. Палички, особливо Pseudomonas, часто стійкі до багатьох антибіотиків, тож вибір «на око» тут не працює.
Цитологію ми повторюємо і в процесі лікування: лікування припиняють не тоді, коли собака перестала чухатися, а коли мазок чистий.
Барабанна перетинка і середнє вухо
Перш ніж призначити краплі, лікар має переконатися, що барабанна перетинка ціла. Деякі препарати і миючі засоби токсичні для середнього і внутрішнього вуха (ототоксичні) і при пошкодженій перетинці можуть погіршити слух. Якщо через набряк і виділення перетинку не видно, обирають безпечніші засоби. Для промивання при пошкодженій перетинці вважаються безпечними стерильний фізрозчин, стерильна вода та розчини tris-EDTA.
Запалення середнього вуха (отит середнього вуха) може бути і при цілій перетинці. Його запідозрюють при тривалому хронічному отиті. Відеоотоскопія під наркозом дозволяє детально оглянути слуховий прохід, промити його, і в дослідженнях вона мала 91% чутливості і 98% специфічності для діагностики отиту середнього вуха.
Як ми лікуємо
- Очищення. Якщо у вусі багато виділень, ліки просто не дістануться до шкіри. При густих, воскоподібних виділеннях (характерних для Malassezia) потрібен засіб, що розчиняє сірку. При гнійних виділеннях - водний розчин для промивання. Іноді ретельне промивання проводимо під седацією.
- Місцева терапія - краплі з протимікробними і протизапальними компонентами, підібрані за цитологією.
- Протизапальна терапія. Набряк і звуження проходу зменшують ефективність лікування і підтримують інфекцію. Глюкокортикоїди зменшують запалення, біль і набряк, а при інфекції Pseudomonas дексаметазон ще й зменшує її ототоксичну дію.
- Системні антибіотики - лише за показаннями і, при паличках, тільки за результатами посіву.
- Контроль первинної причини - найважливіший пункт для довгострокового результату. Якщо це атопія, ми працюємо з нею як з хронічною хворобою. Якщо підозра на харчову алергію - елімінаційна дієта.
- Контрольні огляди з цитологією, поки інфекція не зникне.
Як правильно чистити вуха
Техніку чищення лікар має показати на прийомі. Основні правила:
- засіб закапують у слуховий прохід, масажують основу вуха, дають собаці потрусити головою і витирають лише те, що вийшло назовні;
- не заганяйте ватні палички глибоко: ви проштовхуєте вміст углиб і можете травмувати прохід;
- частота чищення індивідуальна: «про всяк випадок» щодня чистити здорові вуха не потрібно, а при лікуванні отиту - за схемою лікаря;
- якщо під час чищення вухо стало червонішим чи болючішим, припиніть і зверніться до лікаря: можлива реакція на засіб.
Чим закінчується запущений отит
Якщо отит роками лікують неефективно, слуховий прохід поступово звужується, тканини потовщуються, хрящ звапнюється, і вухо вже неможливо ні оглянути, ні вилікувати краплями. У такому випадку методом вибору стає тотальна абляція слухового проходу - операція з повного видалення слухового проходу разом з обробкою середнього вуха. Це ефективна операція, але краще до неї не доводити.
Гематома вушної раковини - ще одне ускладнення. Собака з отитом сильно трясе головою, і судини всередині вушної раковини розриваються, вухо наповнюється кров'ю, як подушка. Гематому лікують хірургічно, але головне - вилікувати отит, інакше вона повториться.
Що найчастіше питають
Питання: Чому отит у собаки постійно повертається?
Відповідь: Найчастіше тому, що лікували лише вторинну інфекцію, а не первинну причину. Часто за отитом стоїть алергія - атопічний дерматит або харчова алергія.
Питання: Чи можна закапати собаці у вухо краплі самостійно?
Відповідь: Не варто. Якщо барабанна перетинка пошкоджена, деякі краплі й засоби для чищення можуть зашкодити слуху. Спершу лікар має оглянути вухо і зробити цитологію.
Питання: Коли можна припинити лікування отиту?
Відповідь: Коли контрольна цитологія показує, що інфекції немає. Зникнення свербежу ще не означає, що отит вилікувано.
Питання: Як правильно чистити вуха собаці?
Відповідь: Закапати засіб у слуховий прохід, помасажувати основу вуха, дати собаці потрусити головою і витерти те, що вийшло назовні. Ватні палички глибоко не вводити.
Література (12 джерел)
- Textbook of Small Animal Emergency Medicine - схема первинних, сприятливих, вторинних і підтримувальних факторів, ототоксичність, с. 113-114
- Small Animal Soft Tissue Surgery, 2nd ed. - первинні причини і підтримувальні фактори отиту, с. 863
- Diagnostic Techniques in Veterinary Dermatology - первинні і сприятливі фактори, шерсть у вухах у пуделів, кокерів, шнауцерів, тер'єрів, с. 252, 272
- Skin Diseases of the Dog and Cat, 3rd ed. - гострий однобічний отит і стороннє тіло, контроль усіх груп причин, глюкокортикоїди і Pseudomonas, с. 285, 289, 299
- Clinical Small Animal Internal Medicine - цитологія, посів на чутливість, вибір засобу для чищення, с. 1537, 1540
- Saunders Manual of Small Animal Practice - палички Pseudomonas, стійкість, посів замість емпіричного вибору, с. 422
- Plumb's Veterinary Drug Handbook, 10th ed. - засоби для чищення, безпечні при пошкодженій перетинці, показати техніку, припинити при подразненні, с. 1500, 1503
- Small Animal Surgery, 5th ed. - відеоотоскопія: 91% чутливості, 98% специфічності для отиту середнього вуха, с. 352
- Textbook of Veterinary Internal Medicine (Ettinger), 7th ed. - пухлини в літніх собак з рецидивним отитом, ототоксичні препарати при розриві перетинки, с. 2956, 2969
- BSAVA Manual of Canine and Feline Head, Neck and Thoracic Surgery, 2nd ed. - тотальна абляція слухового проходу, гематома вушної раковини, с. 72, 75
- Clinical Atlas of Canine and Feline Dermatology - промивання вух, повтор кожні 7-10 днів до контролю інфекції, с. 347
- Jubb, Kennedy, and Palmer's Pathology of Domestic Animals, 7th ed. - атопічний дерматит щонайменше в 10% собак, с. 3212
